Понад 60 викладачів історії взяло участь у серії онлайн-семінарів на тему «Мотивуючі підходи при вивченні новітньої історії в школі», які відбулися у травні – червні 2023 року.

Учасники семінарів мали змогу зустрітися із українськими та чеськими лекторами:

Петром Кендзьором, керівником освітніх проєктів асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» д.п.н., https://www.novadoba.org.ua/ , Анною Яценко, громадська організація «Після тиші», https://aftersilence.co/  та Вацлавом Адамком, викладачем історії та суспільних дисциплін празької гімназія Модржани.

Під час зустрічей однією із наріжних тем була тема формування цінностей в учнів під час вивчення історії, особливо в контексті сучасних подій – російсько-української війни. Як історичні знання можуть допомогти учням краще орієнтуватися в сучасному світі, як сприймати ті чи інші суспільні та політичні процеси, як оцінювати інформацію та джерела інформації (як при вивченні історії так і при споживанні сучасної інформації). Кожна зустріч мала жваву дискусію, оскільки сьогодні українські вчителі історії є не лише вчителями, але й сучасниками історичних подій – комусь довелося виїхати з рідних, але окупованих, міст та сіл, у когось зараз рідні на війні або вже загинули. У тій же ролі опинилися й учні – хтось залишився в Україні, але вже не дома, а в ролі внутрішніх біженців, хтось виїхав за кордон і єдиним зв’язком з домом є онлайн-навчання в українській школі, у когось батьки чи інші родичі на фронті, а хтось став свідком загибелі рідних чи навіть однокласників. Це змусило вчителів, особливо вчителів історії, взяти на себе ще одну роль – роль дорослого, який може а іноді навіть мусить вислухати і розрадити.

Обговорювали й те, що сьогодні для викладання історії, особливо новітньої історії, українські вчителі повинні подолати низку викликів як фізичного (знищені школи, неможливість спілкуватися з учнями наживо, відсутність інтернет-зв’язку тощо) так і психологічного характеру. І такі методи як усна історія чи дієвий метод навчання можуть зараз дуже знадобитися у роботі з учнями, оскільки вони активізують дітей до самостійної роботи. І така активізація надзвичайно важлива, особливо зараз, коли через війну мотивація до навчання у дітей часто буває низькою. Ці методи також сприяють розвитку критичного мислення, що дозволяє якісно працювати з історичними джерелами, особливо коли мова йде про історичні події, на які немає однозначного погляду в суспільстві. Під час дискусії про братів Машінів, які й досі викликають бурхливі емоції в чеському суспільстві учасники семінару прийшли до висновку, що й з такими темами необхідно працювати з учнями, а не ховати їх під килимок. «Маємо аналізувати дії, а не осіб», – висловився Олександр Желіба, викладач історії та учасник семінару.